Переклад зроблено автоматично і ще не перевірено. Знайшли помилку? Повідомте нам.
Istiden
Льодовиковий період
For lenge siden lå det et tykt lag med is over hele Nord-Europa. Isen var opptil 3 000 meter tykk. Denne perioden kaller vi istiden. Da temperaturen steg, smeltet isen bit for bit.
Багато років тому вся Північна Європа була вкрита товстим шаром льоду. Товщина льоду сягала 3 000 метрів. Цей період ми називаємо льодовиковим періодом (istiden). Коли температура підвищилася, лід потроху танув.
Steinalderen
Кам'яна доба
For rundt 12 000 år siden kom de første menneskene til Norge. Mellom Sør-Europa og Norge lå det is om vinteren. Mennesker og dyr gikk trolig over denne isen og kom slik til Norge, ikke over havet med båt.
Близько 12 000 років тому до Норвегії прийшли перші люди. Між Південною Європою та Норвегією взимку був лід. Люди і тварини, ймовірно, перейшли через цей лід і так потрапили до Норвегії, а не припливли морем на човнах.
Maten kom fra naturen, det viser arkeologiske funn: fisk og dyr som de fanget, og bær og sopp. Redskapene og våpnene var laget av stein, bein og tre. Derfor kaller vi perioden steinalderen. Den varte fra 10 000 f.Kr. til 2000 f.Kr.
Їжу брали з природи: рибу й дичину, яку ловили, а також ягоди і гриби. Про це свідчать археологічні знахідки. Знаряддя праці та зброя були зроблені з каменю, кістки й дерева. Тому цей період ми називаємо кам'яною добою (steinalderen). Вона тривала з 10 000 до н. е. до 2000 до н. е.
For rundt 4 000 år siden begynte menneskene i Norge med jordbruk. Før det dyrket ingen jorda her i landet.
Близько 4 000 років тому люди в Норвегії почали займатися сільським господарством (jordbruk). До того ніхто тут землю не обробляв.
Bronsealderen
Бронзова доба
Bronsealderen varte fra 1800 f.Kr. til 500 f.Kr. De rike bøndene fikk nå redskaper, våpen og smykker av bronse. Hesten ble brukt som trekkdyr, og kvinnene spant garn og vevde tøy av ulla til sauen.
Бронзова доба (bronsealderen) тривала з 1800 до н. е. до 500 до н. е. У багатих селян з'явилися знаряддя праці, зброя та прикраси з бронзи. Коней використовували як тяглових тварин, а жінки пряли пряжу і ткали тканину з овечої вовни.
Klimaet var mildere enn i dag. Det er lett å blande sammen med jernalderen, så husk: bronsealder = mildere klima, jernalder = klima som i dag.
Клімат був м'якшим, ніж сьогодні. Це легко сплутати із залізною добою, тож запам'ятайте: бронзова доба = м'якший клімат, залізна доба = клімат, як сьогодні.
Jernalderen
Залізна доба
Jernalderen varte fra 500 f.Kr. til 1050 e.Kr. Nå fikk Norge det klimaet vi har i dag. Menneskene fant jernmalm i myrene og lærte å lage jern av den. Jernet brukte de til redskaper og våpen.
Залізна доба (jernalderen) тривала з 500 до н. е. до 1050 н. е. Тепер у Норвегії встановився такий клімат, який ми маємо сьогодні. Люди знаходили залізну руду в болотах і навчилися виготовляти з неї залізо. З нього робили знаряддя праці та зброю.
Med redskaper av jern ble det lettere å dyrke jorda. Da ble det mer mat, og folketallet steg. Husk kjeden: jern → lettere å dyrke jorda → mer mat → flere mennesker.
Із залізними знаряддями стало легше обробляти землю. Тоді стало більше їжі, і населення збільшилося. Запам'ятайте ланцюжок: залізо → легше обробляти землю → більше їжі → більше людей.
Vikingtiden
Доба вікінгів
Vikingtiden varte fra 800 e.Kr. til 1050 e.Kr. De rikeste og mektigste bøndene bodde på de største gårdene. Slike storbønder kalte man høvdinger, og de hadde egne soldater som forsvarte landområdene deres.
Доба вікінгів (vikingtiden) почалася у 800 році і закінчилася в 1050 році н. е. Найбагатші та наймогутніші селяни жили на найбільших господарствах. Таких заможних селян називали гьовдінґами (høvdinger, вождями), і вони мали власних солдатів, які захищали їхні землі.
Noen av høvdingene reiste til andre land i Europa på slutten av 700-tallet. Dem kaller vi vikinger. Noen vikinger var dyktige handelsfolk. Men vikingene kriget og plyndret også.
Деякі вожді наприкінці 8 століття подорожували до інших країн Європи. Їх ми називаємо вікінгами. Деякі вікінги були вправними торговцями. Але вікінги також воювали й грабували.
Harald Hårfagre var den første kongen over hele Norge. Det skjedde i år 872, og Harald Hårfagre var selv viking.
Гаральд Пишноволосий (Harald Hårfagre) був першим королем усієї Норвегії. Це сталося у 872 році, і Гаральд Пишноволосий сам був вікінгом.
Kristendommen kommer til Norge
Християнство приходить до Норвегії
Vikingene trodde på de norrøne gudene. Fortellingene om gudene handlet om god avling, fruktbarhet og krigføring. Vikingene var altså ikke kristne fra starten av.
Вікінги вірили в скандинавських богів (norrøne guder). Легенди про богів розповідали про добрий врожай, плідність і війну. Отже, вікінги від початку не були християнами.
Noen vikinger møtte kristendommen i Europa. De tok den nye troen med seg hjem til Norge. På 1000-tallet ble kristendommen innført i Norge.
Деякі вікінги познайомилися з християнством у Європі. Вони привезли нову віру з собою додому, до Норвегії. В 11 столітті християнство було запроваджено в Норвегії.
Året 1030 må du huske. Da sto slaget på Stiklestad. Stiklestad ligger i Trøndelag. Kongen Olav Haraldsson var kristen. Motstanderne var mektige høvdinger som holdt fast på den gamle vikingreligionen. Olav tapte slaget.
Рік 1030 треба запам'ятати. Тоді сталася битва при Стіклестаді (Stiklestad). Стіклестад розташований у Трьонделазі. Король Улав Гаральдссон (Olav Haraldsson) був християнином. Його супротивниками були могутні вожді, які дотримувалися старої релігії вікінгів. Улав програв битву.
Likevel fikk kristendommen mer og mer fotfeste hos folk, og den tok etter hvert over for troen på de norrøne gudene. Husk kjeden: 1030 → kristendommen får fotfeste → kirken får makt. Det siste leddet kommer i leksjonen om middelalderen.
Проте християнство все більше закріплювалося серед людей і зрештою перемогло віру в скандинавських богів. Запам'ятайте ланцюжок: 1030 → християнство закріплюється → церква здобуває владу. Про останню ланку йдеться в уроці про середньовіччя.
Запам’ятайте
- Under istiden var Nord-Europa dekket av et tykt lag med is, opptil 3 000 meter tykt. Під час льодовикового періоду (istiden) Північна Європа була покрита товстим шаром льоду — до 3 000 метрів завтовшки.
- De første menneskene kom til Norge for rundt 12 000 år siden. Vi tror at mennesker og dyr kom til Norge over isen. Перші люди прийшли в Норвегію близько 12 000 років тому. Ми вважаємо, що люди та тварини потрапили до Норвегії через лід.
- Steinalderen (10 000 f.Kr.–2000 f.Kr.): menneskene levde av bær, sopp, fisk og dyr de fanget, og brukte redskaper og våpen av stein, bein og tre. Кам'яна доба (steinalderen, 10 000 до н. е. – 2000 до н. е.): люди харчувалися ягодами, грибами, рибою та дичиною, яку ловили, і використовували знаряддя праці та зброю з каменю, кістки й дерева.
- For rundt 4 000 år siden begynte man med jordbruk i Norge. Близько 4 000 років тому в Норвегії зародилося сільське господарство.
- Bronsealderen (1800 f.Kr.–500 f.Kr.): bøndene begynte å bruke hest som trekkdyr, og kvinnene lærte å spinne garn og veve tøy av saueull. Klimaet var mildere enn i dag. Бронзова доба (bronsealderen, 1800 до н. е. – 500 до н. е.): селяни почали використовувати коней як тяглових тварин, а жінки навчилися прясти пряжу і ткати тканину з овечої вовни. Клімат був м'якшим, ніж сьогодні.
- Jernalderen (500 f.Kr.–1050 e.Kr.): klimaet ble likt det vi kjenner i dag. Menneskene lagde jern av jernmalm fra myrene; det ble mer mat, og folketallet steg. Залізна доба (jernalderen, 500 до н. е. – 1050 н. е.): клімат став схожим на той, який ми знаємо сьогодні. Люди виготовляли залізо із залізної руди з боліт; їжі стало більше, і населення збільшилося.
- Vikingtiden varte fra 800 e.Kr. til 1050 e.Kr. Høvdinger var de rikeste og mektigste bøndene. Vikinger reiste til andre land i Europa: noen var dyktige handelsfolk, men de kriget og plyndret også. Доба вікінгів (vikingtiden) тривала з 800 до 1050 року н. е. Гьовдінґи (høvdinger, вожді) були найбагатшими та наймогутнішими селянами. Вікінги подорожували до інших країн Європи: деякі були вправними торговцями, але також воювали й грабували.
- I år 872 ble vikingen Harald Hårfagre konge over hele Norge. У 872 році вікінг Гаральд Пишноволосий (Harald Hårfagre) став королем усієї Норвегії.
- Vikingene trodde på norrøne guder. Kristendommen ble innført i Norge på 1000-tallet. Вікінги вірили в скандинавських богів (norrøne guder). Християнство було запроваджено в Норвегії в 11 столітті.
- Slaget på Stiklestad i Trøndelag var i år 1030. Den kristne Olav Haraldsson tapte slaget, men kristendommen fikk mer og mer fotfeste hos folk. Битва при Стіклестаді (Stiklestad) у Трьонделазі відбулася в 1030 році. Король-християнин Улав Гаральдссон програв битву, але християнство все більше закріплювалося серед людей.
Слова і терміни (9)
- jordbruk – сільське господарство
- Обробляти землю і тримати тварин, щоб виробляти їжу. У 1950 році в ньому працювало понад 20 %, сьогодні менше ніж 3 %.
- istiden – льодовиковий період
- Час, коли Північна Європа була вкрита шаром льоду товщиною до 3 000 метрів. Коли лід розтанув, до Норвегії прийшли перші люди.
- steinalderen – кам'яна доба
- Період 10 000 до н. е. – 2000 до н. е., коли знаряддя праці та зброя були з каменю, кістки й дерева.
- bronsealderen – бронзова доба
- Період 1800 до н. е. – 500 до н. е. зі знаряддями з бронзи, конями як тягловими тваринами і м'якшим, ніж сьогодні, кліматом.
- jernalderen – залізна доба
- Період 500 до н. е. – 1050 н. е., коли люди виготовляли залізо із залізної руди з боліт, а клімат став таким, як сьогодні. У тексті HK-dir також «залізний вік».
- vikingtiden – доба вікінгів
- Період 800–1050 н. е. Вікінги — вожді, які подорожували до інших країн Європи як торговці й воїни.
- høvding – гьовдінґ (вождь)
- Один з найбагатших і наймогутніших селян доби вікінгів, із власними солдатами.
- norrøne guder – скандинавські боги
- Боги, у яких вірили вікінги до того, як у 11 столітті до Норвегії прийшло християнство.
- slaget på Stiklestad – битва при Стіклестаді
- Битва в Трьонделазі в 1030 році, яку програв король-християнин Улав Гаральдссон; християнство все одно закріпилося.