Переклад зроблено автоматично і ще не перевірено. Знайшли помилку? Повідомте нам.
Norge ble igjen et selvstendig land i 1905, og en ny tid begynte. Etter 1905 vokste alt: folketallet, byene og industrien.
Норвегія знову стала незалежною країною в 1905 році, і почалася нова ера. Після 1905 року зростало все: кількість населення, міста і промисловість (industri).
Vannkraft og industri
Гідроенергетика та промисловість
Elektrisitet fra vannkraft kom til Norge på slutten av 1800-tallet, for landet har mange fosser. Billig strøm ga en kjede av forandringer: flere fabrikker startet opp → fabrikkene trengte mer arbeidskraft → mange flyttet til byen.
Електроенергію з гідроенергії (vannkraft) почали виробляти в Норвегії в кінці 19 століття, бо в країні багато водоспадів. Дешева електроенергія дала ланцюжок змін: запрацювали нові фабрики → фабрикам потрібно було більше робочої сили → багато людей переїхали до міста.
Teknologien forandret hverdagen:
Технології змінили повсякденне життя:
- elektrisk strøm i en del hus
- електроенергія в деяких будинках
- gatelys i byene
- вуличне освітлення в містах
- elektrisk trikk i noen byer
- електричний трамвай у деяких містах
- dieselmotorer i båtene: lenger og fortere reiser
- дизельні двигуни на кораблях: довші й швидші подорожі
- de første bilene
- перші автомобілі
Hvem eide vannkraften? En egen lov bestemte at private skulle bygge ut vannkraften, men at selve vannkraftressursen fortsatt skulle eies av det offentlige. Den samme modellen ble brukt for oljen 50 år senere.
Кому належала гідроенергія? Окремий закон визначив, що гідроенергетику розбудовують приватні особи, але сам гідроенергетичний ресурс і далі належить державному сектору. Ту саму модель використали для нафти через 50 років.
Nye lover for arbeiderne
Нові закони для робітників
Stortinget hadde mye å gjøre i denne tiden. Fagforeningene presset på: de ønsket bedre forhold for arbeiderne. Resultatet var en rekke lover:
У Стортингу (Stortinget) в цей час було багато роботи. Профспілки (fagforeninger) наполягали на змінах: вони хотіли кращих умов для робітників. Результатом став ряд законів:
- Arbeidsdagen: først satte Stortinget en grense på 10 timer hver dag. Fra 1919 var grensen 8 timer.
- Робочий день: спочатку Стортинг встановив межу 10 годин щодня. З 1919 року межа була 8 годин.
- Syketrygd: alle arbeidere fikk rett til syketrygd, det vil si penger fra staten når de var syke. I prøven kan det samme hete sykepenger.
- Медичне страхування (syketrygd): усі працівники отримали право на медичне страхування, тобто гроші від держави, коли вони хворіли. На іспиті те саме може називатися виплатою лікарняних (sykepenger).
Husk rekkefølgen: 10 timer kom først, 8 timer kom i 1919.
Запам'ятайте порядок: спочатку було 10 годин, 8 годин — з 1919 року.
Stemmerett
Право голосу
Stemmeretten ved stortingsvalg ble utvidet i 2 steg:
Право голосу на парламентських виборах розширювали у 2 етапи:
- 1898: menn over 25 år
- 1898 рік: чоловіки старші 25 років
- 1913: også kvinner over 25 år
- 1913 рік: також жінки старші 25 років
Menn først, kvinner senere.
Спочатку чоловіки, потім жінки.
Den første verdenskrigen
Перша світова війна
Den første verdenskrigen varte fra 1914 til 1918. Norge holdt seg utenfor: landet var ikke aktivt med. Likevel merket folk krigen økonomisk: varer som korn, kaffe og sukker ble det mangel på, og staten innførte rasjonering.
Перша світова війна тривала з 1914 по 1918 рік. Норвегія трималася осторонь: країна не брала активної участі. Проте люди відчули війну економічно: таких товарів, як зерно, кава та цукор, стало бракувати, і держава ввела нормування.
Mellomkrigstiden
Міжвоєнний період
Mellomkrigstiden er navnet på årene mellom de 2 verdenskrigene. Nesten hele perioden var det økonomisk krise, i Norge som i store deler av verden, og mange var arbeidsledige. Norge klarte seg altså ikke godt økonomisk i disse årene.
Міжвоєнний період (mellomkrigstiden) — так називають роки між 2 світовими війнами. Майже весь цей період тривала економічна криза — у Норвегії, як і в багатьох частинах світу, — і багато людей були безробітними. Отже, у ці роки Норвегія не мала доброго економічного становища.
Den andre verdenskrigen
Друга світова війна
Tyskland invaderte Polen i september 1939, og det var starten på den andre verdenskrigen. 9. april 1940 ble Norge okkupert av tyske tropper. Kampene varte bare noen uker.
Німеччина напала на Польщу у вересні 1939 року, і це був початок Другої світової війни. 9 квітня 1940 року німецькі війська окупували Норвегію. Бої тривали лише кілька тижнів.
Hvem styrte Norge under krigen?
Хто керував Норвегією під час війни?
- Kongen og regjeringen: flyktet til England. Derfra fortsatte de kampen.
- Король і уряд: емігрували до Англії. Звідти вони вели боротьбу далі.
- Quisling-regjeringen: tyskvennlig, ikke demokratisk valgt. Lederen var Vidkun Quisling.
- Уряд Квіслінга: пронімецький, недемократично обраний. Його очолював Відкун Квіслінг.
Det ble lite direkte kamp i Norge etter april 1940. Motstanden mot okkupasjonsmakten tok andre former:
Після квітня 1940 року безпосередніх боїв у Норвегії було мало. Інші форми опору окупаційним військам:
- sabotasje
- саботаж
- ulovlige aviser
- підпільні газети
- sivil ulydighet og passiv motstand
- акції громадянської непокори і пасивний опір
Mange i motstandsgruppene måtte flykte fra landet, og rundt 50 000 nordmenn flyktet til Sverige i løpet av krigen. Å hjelpe andre var farlig, men mange tok sjansen.
Багато членів груп опору змушені були тікати з країни, і близько 50 000 норвежців під час війни втекли до Швеції. Допомагати іншим було небезпечно, але багато хто ризикував.
I Nord-Norge ble flere drept. Finnmark og Nord-Troms mistet det meste: tyskerne brente bygninger og infrastruktur på ordre fra Hitler da de evakuerte områdene. Tyskland tapte etter hvert på mange fronter, og i mai 1945 kapitulerte tyskerne. Krigen kostet mer enn 10 000 nordmenn livet.
На півночі Норвегії загинуло чимало людей. Фіннмарк і Північний Трумс втратили майже все: німці спалили будівлі та інфраструктуру за наказом Гітлера, коли евакуювали ці райони. Німеччина поступово програвала на багатьох фронтах, і в травні 1945 року німці капітулювали. Війна забрала життя понад 10 000 норвежців.
Før krigen var det rundt 2 100 jøder i Norge. Av dem ble 773 sendt til konsentrasjonsleirer. Bare 38 av dem overlevde. HK-dir skriver 38, og det er svaret i prøven; HL-senteret skriver at rundt 35 overlevde.
Перед війною в Норвегії було близько 2 100 євреїв. З них 773 відправили до концтаборів. Лише 38 з них вижили. HK-dir пише 38, і це відповідь на іспиті; Центр HL (HL-senteret) пише, що вижили близько 35.
Запам’ятайте
- I 1905 ble Norge igjen et selvstendig land. På begynnelsen av 1900-tallet økte folketallet, byene fikk flere innbyggere, og industrien vokste. У 1905 році Норвегія знову стала незалежною країною. На початку 20 століття кількість населення збільшилася, у містах стало більше жителів, і розвивалася промисловість.
- På slutten av 1800-tallet begynte man i Norge å lage elektrisitet fra vannkraft. Flere fabrikker startet opp, og mange flyttet til byen. У кінці 19 століття в Норвегії почали виробляти електроенергію з гідроенергії. Запрацювали нові фабрики, і багато людей переїхали до міста.
- En egen lov: vannkraften ble bygd ut av private, mens selve vannkraftressursen fortsatt ble eid av det offentlige. Окремий закон: гідроенергетику розбудовували приватні особи, тоді як сам гідроенергетичний ресурс і далі належав державному сектору.
- Stortinget vedtok lover for arbeiderne: først skulle ingen jobbe mer enn 10 timer hver dag; i 1919 ble dette forandret til 8 timer. Стортинг ухвалив закони для робітників: спочатку ніхто не повинен був працювати більше 10 годин щодня; у 1919 році це змінили на 8 годин.
- Alle arbeidere fikk rett til syketrygd (sykepenger): penger fra staten når de var syke. Усі працівники отримали право на медичне страхування (лікарняні): гроші від держави, коли вони хворіли.
- Stemmerett ved stortingsvalg: menn over 25 år fra 1898, kvinner over 25 år fra 1913. Право голосу на парламентських виборах: чоловіки старші 25 років з 1898 року, жінки старші 25 років з 1913 року.
- Den første verdenskrigen varte fra 1914 til 1918. Norge var ikke aktivt med, men det ble mangel på varer som korn, kaffe og sukker, og det ble innført rasjonering. Перша світова війна тривала з 1914 по 1918 рік. Норвегія не брала активної участі, але виник дефіцит таких товарів, як зерно, кава та цукор, і було введено нормування.
- Mellomkrigstiden er perioden mellom første og andre verdenskrig: økonomisk krise i nesten hele perioden, og mange var arbeidsledige. Міжвоєнний період — це період між Першою та Другою світовими війнами: економічна криза майже весь період, і багато було безробітних.
- Den andre verdenskrigen startet i september 1939, da Tyskland invaderte Polen. Norge ble okkupert av tyske tropper 9. april 1940. Друга світова війна почалася з нападу Німеччини на Польщу у вересні 1939 року. Норвегія була окупована німецькими військами 9 квітня 1940 року.
- Kongen og regjeringen flyktet til England. Norge ble styrt av en tyskvennlig og ikke demokratisk valgt regjering ledet av Vidkun Quisling. Король і уряд емігрували до Англії. Під час Другої світової війни Норвегією правив пронімецький і недемократично обраний уряд на чолі з Відкуном Квіслінгом.
- Motstandsgrupper drev sabotasje, ga ut ulovlige aviser og organiserte sivil ulydighet; rundt 50 000 nordmenn flyktet til Sverige. Finnmark og Nord-Troms ble brent. Tyskerne kapitulerte i mai 1945, og mer enn 10 000 nordmenn døde som følge av krigen. Групи опору влаштовували саботаж, видавали підпільні газети та організовували акції громадянської непокори; близько 50 000 норвежців втекли до Швеції. Фіннмарк і Північний Трумс були спалені. Німці капітулювали в травні 1945 року, і внаслідок війни загинуло понад 10 000 норвежців.
- Før krigen bodde rundt 2 100 jøder i Norge. 773 ble sendt til konsentrasjonsleirer, og kun 38 overlevde. До війни в Норвегії проживало близько 2 100 євреїв. 773 відправили до концтаборів, і лише 38 вижили.
Слова і терміни (15)
- fagforening – профспілка
- Організація працівників, яка веде переговори про зарплату та умови праці від імені членів.
- sykepenger – лікарняні
- Гроші, які ви отримуєте замість зарплати, коли хворієте.
- Stortinget – Стортинг (парламент Норвегії)
- Національні збори Норвегії зі 169 депутатами, обраними на 4 роки. Стортинг ухвалює закони та державний бюджет і контролює уряд. У матеріалах HK-dir і на іспиті може траплятися написання «Стуртинг».
- vannkraft – гідроенергетика
- Електроенергія, вироблена з води річок і водоспадів. Дешева гідроенергія дала змогу виробляти метали в Норвегії.
- industri – промисловість
- Виробництво товарів на фабриках. З кінця 19 століття багато людей отримали в ній роботу; тепер там працює набагато менше людей.
- stemmerett – право голосу
- Право голосувати на виборах, з 18 років. На виборах до Стортингу — лише громадяни Норвегії; на виборах до комуни та фільке — також ті, хто прожив у Норвегії останні 3 роки.
- offentlig eie – державна власність
- Коли щось належить державі або комунам, а не приватним особам. Гідроенергетика і нафтові ресурси в Норвегії — у державній власності.
- syketrygd – медичне страхування
- Гроші від держави, коли працівники хворіють. Запроваджене на початку 20 століття; на іспиті також «виплата лікарняних» (sykepenger).
- mellomkrigstiden – міжвоєнний період
- Роки між Першою і Другою світовими війнами, 1918–1939. Економічна криза і багато безробітних.
- rasjonering – нормування
- Держава обмежує, скільки кожна людина може купити товару, якого бракує, як зерна, кави та цукру під час Першої світової війни.
- okkupasjon – окупація
- Війська чужої країни беруть контроль над країною. Німецькі війська окупували Норвегію 9 квітня 1940 року.
- motstandsgruppe – група опору
- Група, яка боролася проти окупаційних військ: саботаж, підпільні газети, громадянська непокора.
- sivil ulydighet – громадянська непокора
- Відмова виконувати правила влади без насильства, як протест. Форма опору під час окупації.
- kapitulere – капітулювати
- Здатися у війні. Німці капітулювали в травні 1945 року.
- konsentrasjonsleir – концтабір
- Табір, де нацисти ув'язнювали і вбивали людей. Туди відправили 773 норвезьких євреїв; вижили лише 38.