Norge fra 1814 til 1905

Запам’ятайте

• Napoleonskrigene: Danmark-Norge sto på Frankrikes side, Sverige på Englands side. Den danske kongen ga Norge til Sverige da Frankrike tapte Napoleonskrigene. Наполеонівські війни (Napoleonskrigene): Данія-Норвегія стала на бік Франції, Швеція — на бік Англії. Данський король віддав Норвегію Швеції, коли Франція програла наполеонівські війни.
• I 1814 ble unionen mellom Danmark og Norge oppløst. Den norske grunnloven ble skrevet av 112 menn på Eidsvoll i 1814. У 1814 році унія між Данією та Норвегією була розірвана. Норвезька конституція була написана 112 представниками знаті в Ейдсволлі в 1814 році.
• 17. mai 1814 fikk Norge sin egen grunnlov. Nasjonalforsamlingen, Stortinget, ble grunnlagt i 1814. 17 травня 1814 року Норвегія отримала власну конституцію (grunnlov). Національні збори, Стортинг, були засновані в 1814 році.
• Norge ble tvunget inn i en union med Sverige, fra 1814 til 1905. Unionen var løsere enn unionen med Danmark: Norge beholdt grunnloven og hadde indre selvstyre, men utenrikspolitikken ble styrt fra Sverige. Норвегія була змушена вступити в унію зі Швецією, з 1814 по 1905 рік. Унія була більш вільною, ніж унія з Данією: Норвегія зберегла конституцію і мала внутрішнє самоврядування, але зовнішньою політикою керувала Швеція.
• Kongen av Sverige og Norge i union het Karl Johan og var svensk. Hovedgata i Oslo har navn etter kongen av unionen med Sverige og Norge. Короля Швеції та Норвегії в унії звали Карл Юган (Karl Johan), і він був шведом. Головна вулиця Осло названа на честь короля унії Швеції та Норвегії.
• Nasjonalromantikken (rundt midten av 1800-tallet) pekte på nasjonale særtrekk i kunsten: naturen og bondesamfunnet ble «typisk norsk». Mange ønsket at Norge skulle bli et selvstendig land. Національний романтизм (nasjonalromantikken, приблизно середина 19 століття) наголошував на національних особливостях у мистецтві: природа і селянське суспільство стали «типово норвезькими». Багато хто хотів, щоб Норвегія стала незалежною країною.
• Skriftspråket i Norge var dansk; bokmål er en fornorsking av dansk. Ivar Aasen hentet språkeksempler fra de ulike dialektene og lagde nynorsk. Begge er offisielle målformer; samisk er også offisielt språk. Письмовою мовою в Норвегії була данська; букмол (bokmål) — це норвезький варіант данської. Івар Осен (Ivar Aasen) взяв мовні приклади з різних діалектів і створив нюношк (nynorsk). Обидві є офіційними мовними формами; саамська мова теж офіційна.
• På midten av 1800-tallet bodde rundt 70 % av befolkningen på landsbygda. Fabrikkene i byene trakk folk dit; arbeiderfamiliene hadde lange arbeidsdager og dårlige boforhold, og mange barn jobbet på fabrikkene. У середині 19 століття близько 70 % населення проживало в сільській місцевості. Фабрики в містах притягували людей; робітничі сім'ї мали довгий робочий день і погані умови життя, і багато дітей працювали на фабриках.
• Før 1850 bodde ca. 15 % i byer, på slutten av 1800-tallet 35 %. I 1900 jobbet 23 % av alle yrkesaktive i industrien. Mellom 1850 og 1920 utvandret mer enn 800 000 nordmenn til Amerika. До 1850 року близько 15 % проживали в містах, наприкінці 19 століття — 35 %. У 1900 році 23 % усіх працівників були зайняті у промисловості. Між 1850 і 1920 роками до Америки емігрували понад 800 000 норвежців.
• 7. juni 1905 erklærte Stortinget at unionen med Sverige var oppløst. 2 folkeavstemninger samme år bekreftet det og bestemte at Norge skulle være et monarki. 7 червня 1905 року Стортинг заявив, що унію зі Швецією розірвано. 2 референдуми того ж року підтвердили це і вирішили, що Норвегія буде монархією.
• Den danske prins Carl ble valgt til ny konge og tok navnet Haakon 7. Han var konge i Norge fra 1905 til 1957. Новим королем був обраний данський принц Карл (prins Carl), який взяв ім'я Гокон VII (Haakon 7.). Він був королем Норвегії з 1905 до 1957 року.