Переклад зроблено автоматично і ще не перевірено. Знайшли помилку? Повідомте нам.
Staten, fylkeskommunene og kommunene
Держава, фільке та комуни
Norge er delt inn i 15 fylker og 357 kommuner (2025). Fra 2024 er det 15 fylker; fra 2020 til 2023 var det 11, og før 2020 var det 18. Eldre oppgaver kan fortsatt vise andre tall, og «16 fylker» i HK-dirs oppgave er et galt svar. Et fylke og en kommune er 2 ting samtidig: et geografisk område på kartet og en politisk styrt enhet med egne folkevalgte politikere.
Норвегія поділена на 15 фільке (округів, fylker) і 357 комун (муніципалітетів, kommuner) (2025). З 2024 року фільке 15; з 2020 до 2023 року їх було 11, а до 2020 року — 18. У старих вправах ще можуть стояти інші числа, а «16 фільке» у вправі HK-dir — неправильна відповідь. Фільке та комуна — це 2 речі водночас: географічний район на карті та політично контрольована одиниця з власними політиками, яких обирають на виборах.
Makten er delt på 3 nivåer. Staten bestemmer over hele landet og setter rammer for fylkeskommunene og kommunene. Fylkeskommunen og kommunen bestemmer bare lokalt, men i en del saker har de selvbestemmelsesrett og avgjør selv.
Влада поділена на 3 рівні. Держава (staten) приймає рішення по всій країні та встановлює рамки для фільке та комун. Фількескомуна (fylkeskommunen) та комуна вирішують питання лише на місцевому рівні, але в деяких випадках мають право на прийняття самостійних рішень і вирішують самі.
Hvem har ansvaret for hva?
Хто за що відповідає?
Prøven spør ofte hvem som har ansvaret for en tjeneste:
На іспиті часто запитують, хто відповідає за ту чи іншу послугу:
- Staten har ansvaret for utenrikspolitikk, sykehus, lover og læreplaner for skolen.
- Держава відповідає за зовнішню політику, лікарні, ухвалення законів і навчальні програми для школи.
- Fylkeskommunen har ansvaret for videregående opplæring og fylkesveier.
- Фількескомуна відповідає за старшу школу (videregående opplæring) та дороги регіонального значення.
- Kommunen har ansvaret for grunnskoler, barnehager, eldreomsorg, renovasjon, vann og avløp og kommunale veier.
- Комуна відповідає за основні школи (grunnskoler), дитячі садки, догляд за людьми похилого віку, вивезення сміття, водопостачання та каналізацію, дороги місцевого значення.
Parene som ligner hverandre, er fellene: grunnskolen er kommunens, videregående opplæring er fylkeskommunens; kommunale veier er kommunens, fylkesveier er fylkeskommunens. Sykehusene er statens, selv om hvert sykehus ligger i en kommune.
Пастки — це схожі пари: основна школа належить комуні, старша школа — фількескомуні; дороги місцевого значення належать комуні, дороги регіонального значення — фількескомуні. Лікарні належать державі, хоча кожна лікарня розташована в якійсь комуні.
Politikerne bestemmer, byråkratene gjennomfører
Політики вирішують, бюрократи виконують
Det er folkevalgte politikere som styrer, både i staten, i fylkeskommunene og i kommunene. Kjeden er slik: folket velger politikerne → politikerne diskuterer sakene og bestemmer hvilken politikk som skal gjelde → byråkratene, altså de ansatte i staten, fylkeskommunene og kommunene, setter politikken ut i livet.
Державою, фільке та комунами керують політики, яких обирають на виборах. Ланцюжок такий: народ обирає політиків → політики обговорюють питання та вирішують, яка політика має застосовуватися → бюрократи (byråkratene), тобто службовці в державі, фільке та комунах, втілюють політику в життя.
Politikerne vedtar læreplanene for skolen, og lærerne underviser etter dem. Politikerne vedtar reglene for sosialstøtte, og de ansatte i Nav må følge reglene når de betaler ut.
Політики ухвалюють навчальні програми для школи, а вчителі навчають за цими програмами. Політики ухвалюють правила виплати соціальної допомоги, а співробітники Nav повинні дотримуватися цих правил, коли роблять виплати.
Stortinget
Стортинг
Norges nasjonalforsamling heter Stortinget. Der sitter 169 representanter fra ulike politiske partier, og folket velger dem ved stortingsvalg for 4 år om gangen. Stortinget er den øverste statsmakten: det er Stortinget som vedtar lovene og kontrollerer regjeringen.
Національні збори Норвегії називаються Стортингом (Stortinget; у матеріалах HK-dir — «Стуртинг»). У ньому засідають 169 представників від різних політичних партій, і народ обирає їх на парламентських виборах (stortingsvalg, виборах до Стортингу) на 4 роки. Стортинг — найвищий орган влади в Норвегії: саме Стортинг ухвалює закони та контролює уряд.
Stortinget har 4 hovedoppgaver:
У Стортингу 4 головні завдання:
- lover: vedta nye lover og forandre gamle
- закони: ухвалювати нові закони й змінювати старі
- statsbudsjettet: vedta hvert år hva staten skal bruke penger på
- державний бюджет: щороку ухвалювати, на що держава витрачатиме гроші
- kontroll: kontrollere regjeringen og statsforvaltningen
- контроль: контролювати уряд і державну адміністрацію
- debatt: drøfte politiske spørsmål og store prosjekter
- обговорення: обговорювати політичні питання та великі проєкти
Demokratiet i Norge er åpent. Alle som vil, kan sitte i Stortinget og høre på når politikerne diskuterer, men publikum har ikke rett til å snakke eller uttale seg der. Mange saker blir i stedet sendt ut på høring, og da kan både fagmiljøer og vanlige folk uttale seg.
Демократія в Норвегії відкрита. Кожен, хто бажає, може бути присутнім у Стортингу та слухати, як політики обговорюють питання, але громадськість не має права там виступати чи коментувати справи. Натомість багато справ надсилають на публічне обговорення (høring), і тоді як професійні спільноти, так і звичайні люди можуть висловити свою думку.
Regjeringen
Уряд
Når stortingsvalget er over, danner 1 eller flere partier en ny regjering. Regjeringen består av statsministeren og statsrådene. En statsråd er den politiske lederen for et departement; statsministeren leder hele regjeringen.
Після парламентських виборів новий уряд (regjeringen) формує 1 партія або кілька партій разом. Уряд складається з прем'єр-міністра (statsministeren) і міністрів (statsrådene). Міністр — політичний лідер міністерства; прем'єр-міністр керує всім урядом.
Stortinget og regjeringen deler arbeidet med lovene: regjeringen foreslår nye lover og endringer i lovene, og Stortinget vedtar dem. Deretter skal regjeringen sørge for at det Stortinget har vedtatt, blir gjennomført i praksis. Regjeringen lager også forslaget til statsbudsjett hvert år, og Stortinget vedtar budsjettet. Kongen lager verken lover eller budsjett.
Стортинг і уряд ділять роботу над законами: уряд пропонує нові закони та зміни до законів, а Стортинг їх ухвалює. Потім уряд забезпечує реалізацію ухвалених у Стортингу рішень на практиці. Також щороку уряд вносить пропозиції до державного бюджету, а Стортинг ухвалює бюджет. Король не готує ні законів, ні бюджету.
Statsråd: møtet med kongen
Державна рада: засідання з королем
Ordet statsråd har 2 betydninger: en minister, og regjeringens møte med kongen. Hver fredag møter regjeringen kongen på Slottet, og statsrådene informerer ham om politiske saker. Kongen har liten politisk makt. Møtene er likevel viktige.
Слово statsråd має 2 значення: міністр і засідання уряду з королем, тобто державна рада (у матеріалах HK-dir — «Рада міністрів»). Кожної п'ятниці уряд зустрічається з королем у Королівському палаці, і міністри повідомляють його про політичні питання. У короля мало політичної влади. Проте ці зустрічі все одно важливі.
Maktfordelingsprinsippet
Принцип розподілу влади
Etter maktfordelingsprinsippet er makten i Norge delt mellom 3 uavhengige myndigheter:
За принципом розподілу влади (maktfordelingsprinsippet) влада в Норвегії поділена між 3 незалежними гілками:
- den lovgivende myndigheten er Stortinget, som vedtar lovene
- законодавча гілка — Стортинг, який ухвалює закони
- den utøvende myndigheten er regjeringen, som sørger for at lovene blir gjennomført i praksis og foreslår nye
- виконавча гілка — уряд, який забезпечує виконання законів на практиці та пропонує нові
- den dømmende myndigheten er domstolene, som avgjør rettssakene etter lovene fra Stortinget
- судова гілка — суди (domstolene), які вирішують судові справи відповідно до законів, ухвалених Стортингом
Stortinget dømmer altså ikke i rettssaker, og domstolene lager ikke lover. Poenget er en kjede: makten er delt på 3 → ingen av de 3 får for stor makt alene → demokratiet blir sikret.
Отже, Стортинг не судить у судових справах, а суди не створюють законів. Суть — у ланцюжку: влада поділена на 3 → жодна з 3 гілок не отримує занадто багато влади поодинці → демократія забезпечена.
Запам’ятайте
- I Norge er det 15 fylker og 357 kommuner (2025). Fylker og kommuner er både geografiske områder og politisk styrte enheter. У Норвегії 15 фільке і 357 комун (2025). Фільке та комуни є як географічними районами, так і політично контрольованими одиницями.
- Staten bestemmer over hele landet og setter rammer for fylkeskommunene og kommunene; fylkeskommunen og kommunene bestemmer bare lokalt, men har selvbestemmelsesrett i en del saker. Держава приймає рішення по всій країні та встановлює рамки для фільке та комун; фількескомуна та комуни вирішують питання лише на місцевому рівні, але в деяких випадках мають право на прийняття самостійних рішень.
- Statens ansvarsområder: utenrikspolitikk, sykehus, lover og læreplaner for skolen. Сфера відповідальності держави: зовнішня політика, лікарні, ухвалення законів і навчальні програми для школи.
- Fylkeskommunens ansvarsområder: videregående opplæring og fylkesveier. Сфера відповідальності фількескомуни: старша школа та дороги регіонального значення.
- Kommunens ansvarsområder: grunnskoler, barnehager, eldreomsorg, renovasjon, vann og avløp og kommunale veier. Сфера відповідальності комуни: основні школи, дитячі садки, догляд за людьми похилого віку, вивезення сміття, водопостачання та каналізація, дороги місцевого значення.
- Staten, fylkeskommunene og kommunene blir styrt av folkevalgte politikere. Politikerne bestemmer politikken; byråkratene, de ansatte, setter politikken ut i livet. На чолі держави, фільке та комун — політики, яких обирають на виборах. Політики визначають політику; бюрократи, тобто службовці, втілюють політику в життя.
- Norges nasjonalforsamling heter Stortinget. På Stortinget sitter det 169 representanter som velges av folket for 4 år om gangen. Stortinget er den øverste statsmakten i Norge. Національні збори Норвегії називаються Стортингом. У Стортингу є 169 представників, які обираються народом на 4 роки. Стортинг — найвищий орган влади в Норвегії.
- Stortingets viktigste oppgaver: å vedta nye lover og forandre gamle lover, å vedta statsbudsjettet, å kontrollere regjeringen og statsforvaltningen, og å drøfte politiske spørsmål og store prosjekter. Найважливіші завдання Стортингу: ухвалення нових законів і внесення змін до старих, ухвалення державного бюджету, контроль уряду й державної адміністрації, обговорення політичних питань та великих проєктів.
- Demokratiet er åpent: alle som vil, kan være til stede i Stortinget og høre politikerne diskutere, men publikum har ikke rett til å snakke. Mange saker blir sendt ut på høring, og da kan fagmiljøer og vanlige folk uttale seg. Демократія відкрита: кожен, хто бажає, може бути присутнім у Стортингу та почути, як політики обговорюють питання, але громадськість не має права там виступати. Багато справ надсилають на публічне обговорення, і тоді професійні спільноти та звичайні люди можуть висловити свою думку.
- Regjeringen består av statsministeren og statsrådene. En statsråd er den politiske lederen for hvert departement. Regjeringen foreslår nye lover og lager forslag til statsbudsjett; Stortinget vedtar lovene og budsjettet, og regjeringen gjennomfører vedtakene. Уряд складається з прем'єр-міністра і міністрів. Міністр — політичний лідер кожного міністерства. Уряд пропонує нові закони та вносить пропозиції до державного бюджету; Стортинг ухвалює закони та бюджет, а уряд виконує ухвалені рішення.
- Statsråd er også navnet på møtet: hver fredag har regjeringen et møte med kongen. Kongen har liten politisk makt, men møtene er likevel viktige. Норвезьке слово statsråd (міністр) означає також засідання уряду з королем, державну раду: кожної п'ятниці уряд проводить нараду з королем. У короля мало політичної влади, але ці зустрічі все одно важливі.
- Etter maktfordelingsprinsippet er makten i Norge delt mellom 3 uavhengige myndigheter: den lovgivende (Stortinget), den utøvende (regjeringen) og den dømmende (domstolene). Da får ingen av dem for stor makt alene. Принцип розподілу влади поділяє владу між 3 незалежними гілками: законодавчою (Стортинг), виконавчою (уряд) і судовою (суди). Тоді жодна з них не отримує занадто багато влади поодинці.
Слова і терміни (26)
- barnehage – дитячий садок (садочок)
- Педагогічний заклад для дітей дошкільного віку. Комуна покриває більшу частину витрат, батьки платять решту. У матеріалах HK-dir урок називається «Дошкільна освіта».
- kommune – комуна (муніципалітет)
- Місцевий рівень управління. Комуна відповідає, зокрема, за основну школу, дитячі садки й догляд за людьми похилого віку.
- sykehus – лікарня
- Місце, де вас лікують, коли потрібна більша допомога, ніж може дати сімейний лікар. Перебування в державній лікарні безкоштовне.
- staten – держава
- Національний рівень управління. Держава відповідає, зокрема, за зовнішню політику, лікарні та закони.
- fylkeskommune – фількескомуна (фільке)
- Регіональний рівень управління. Фількескомуна відповідає за старшу школу та дороги фільке.
- grunnskole – основна школа
- Школа з 1 по 10 клас, за яку відповідає комуна.
- videregående opplæring – старша школа
- Навчання після основної школи, за яке відповідає фількескомуна.
- Stortinget – Стортинг (парламент Норвегії)
- Національні збори Норвегії зі 169 депутатами, обраними на 4 роки. Стортинг ухвалює закони та державний бюджет і контролює уряд. У матеріалах HK-dir і на іспиті може траплятися написання «Стуртинг».
- regjeringen – уряд
- Прем'єр-міністр і міністри. Уряд пропонує закони і втілює рішення Стортингу в життя.
- statsminister – прем'єр-міністр
- Керівник уряду.
- statsråd – міністр
- Міністр, політичний керівник міністерства. Те саме слово (statsråd) також означає державну раду (у HK-dir «Рада міністрів»). Це слово також означає щотижневе засідання уряду з королем.
- statsbudsjettet – державний бюджет
- План того, на що держава витрачатиме гроші наступного року. Ухвалює Стортинг.
- domstolene – суди
- Судова влада. Суди вирішують справи за законами.
- maktfordelingsprinsippet – принцип розподілу влади
- Принцип, за яким влада поділена між Стортингом (законодавча), урядом (виконавча) і судами (судова).
- kommunestyret – муніципальна рада
- Найвищий орган комуни, який мешканці обирають кожні 4 роки.
- Nav – Nav (служба праці та соціального забезпечення)
- Служба зайнятості та соціального забезпечення, яка допомагає з працевлаштуванням і виплачує соціальну допомогу.
- læreplan – навчальна програма
- План того, що учні мають вивчити з кожного предмета. Вона однакова для всієї країни, і її ухвалює Стортинг; формально її затверджує уряд.
- sosialhjelp – соціальна допомога
- Фінансова допомога від комуни тому, хто не має інших засобів для існування; заяву на неї подають у відділенні Nav.
- fylke – округ (фільке)
- Регіон Норвегії. Норвегія поділена на 15 округів (з 2024 року), а округи поділені на муніципалітети (комуни).
- selvbestemmelsesrett – право на прийняття самостійних рішень
- Право вирішувати самостійно. Фількескомуни та комуни мають його в деяких випадках, у рамках, які встановлює держава.
- folkevalgte politikere – політики, яких обирають на виборах
- Політики, яких народ обрав на виборах. Вони керують державою, фільке та комунами.
- byråkrat – бюрократ (службовець)
- Службовець у державі, фількескомуні або комуні. Політики визначають політику; бюрократи втілюють її в життя.
- nasjonalforsamling – Національні збори
- Найвищий виборний орган країни. У Норвегії це Стортинг. У вправі HK-dir — «Національний парламент».
- departement – міністерство
- Частина урядової адміністрації, яка відповідає за одну сферу, наприклад охорону здоров'я. Політичний лідер міністерства — міністр.
- høring – публічне обговорення
- Надсилання справи на обговорення, щоб професійні спільноти та звичайні люди могли висловити свою думку до рішення. Громадськість не має права виступати в Стортингу, але може відповісти на публічне обговорення.
- lovgivende, utøvende og dømmende myndighet – законодавча, виконавча та судова гілки влади
- 3 гілки влади за принципом розподілу влади. Законодавча: Стортинг ухвалює закони. Виконавча: уряд їх виконує. Судова: суди судять за ними.