Критичне мислення і цифрова грамотність · Урок 1/2

Kritisk tenkning og etisk bevissthet

Критичне мислення і етична грамотність

3 хв читання Оновлено 2026-10-21

Повідомити про помилку

Перш ніж почати

З Google ваш прогрес збережеться на всіх ваших пристроях. Без входу — лише в цьому браузері. Про конфіденційність

Egne meninger

Власна думка

I Norge legger samfunnet vekt på at alle har sine egne meninger, og at hver enkelt tenker selv. Det er ikke et mål at man er enige, og heller ikke at man er mest mulig uenige.

У Норвегії суспільство надає чимало ваги тому, що кожен повинен мати свою думку і думати самостійно. Мета не в тому, щоб усі були згодні, і не в тому, щоб ні з чим не погоджуватися.

På skolen lærer barna å være nysgjerrige, å argumentere, å drøfte og å være kreative. De skal bruke kunnskapene de får, når de gjør egne valg. Å gjenfortelle læreren eller læreboka er ikke nok.

У школі діти вчаться бути допитливими, аргументувати, дискутувати і бути креативними. Отримані знання вони повинні використовувати, коли роблять власний вибір. Лише переказати слова вчителя або підручника — недостатньо.

Ny kunnskap og innsikt utvikles når vi stiller spørsmål ved det etablerte og diskuterer det. Samtidig kan egen kunnskap og erfaring være ufullstendig, og det må vi være åpne for.

Нові знання та уявлення з'являються тоді, коли ми ставимо під сумнів усталене й обговорюємо його. Водночас власні знання та досвід можуть бути неповними, і до цього треба бути відкритим.

Å finne informasjon

Як знаходити інформацію

Vi lever i et informasjonssamfunn. Ingen kan ha all informasjon i hodet, så vi må vite hvor og hvordan vi finner den informasjonen vi trenger: på internett og i bøker.

Ми живемо в інформаційному суспільстві (informasjonssamfunn). Жодна людина не може тримати всю інформацію в голові, тому треба знати, де і як знайти потрібну інформацію: в інтернеті та в книгах.

På internett kan hvem som helst legge ut informasjon, ikke kun autoriserte personer. Derfor er ikke alt som finnes der, like riktig, og vi må være kildekritiske.

В інтернеті розмістити інформацію може будь-хто, а не лише уповноважені особи. Тому не все, що там знаходимо, є достовірним, і нам потрібне критичне оцінювання джерел інформації (kildekritikk).

Kildekritikk

Критичне оцінювання джерел

Kildekritikk betyr å vurdere det du leser, før du tror på det. Still deg selv noen kritiske spørsmål når du leser:

Критичне оцінювання джерел інформації означає оцінити прочитане, перш ніж повірити в нього. Читаючи, поставте собі кілька критичних запитань:

  • Hvem har skrevet teksten?
  • Хто написав текст?
  • Har den som skriver, en spesiell agenda, et eget mål med teksten?
  • Чи має той, хто писав, особливий інтерес (agenda), власну мету?
  • Hva vil vedkommende oppnå med teksten?
  • Чого хоче досягти ця людина цим текстом?
  • Er opplysningene i teksten korrekte?
  • Чи вірна інформація в тексті?
  • Kommer alle viktige fakta fram?
  • Чи наявні всі важливі факти?

Lett å blande sammen:

Легко сплутати:

  • Kildekritikk er å vurdere teksten. Du kan vurdere en tekst nøye og likevel være enig i den.
  • Критичне оцінювання джерел інформації — це оцінка тексту. Можна уважно оцінити текст і все одно з ним погодитися.
  • Å være uenig i en tekst eller å mislike den er ikke kildekritikk. Å mene noe om teksten er noe annet enn å vurdere den.
  • Не погоджуватися з текстом або забракувати його — це не критичне оцінювання джерел інформації. Мати думку про текст — це не те саме, що оцінити його.

Opphavsrett

Авторські права

Du må alltid oppgi hvem som har opphavsretten til materialet når du bruker andres tekster, bilder eller musikk i egne produksjoner. Det gjelder også når materialet ligger åpent på internett.

Ви завжди повинні вказувати, кому належать авторські права (opphavsrett) на матеріал, якщо використовуєте чужі тексти, зображення чи музику у власних творах. Це стосується й матеріалів, які є у відкритому доступі в інтернеті.

Etisk bevissthet

Етична грамотність

Etisk bevissthet handler om å balansere forskjellige hensyn, det vil si å veie ulike hensyn mot hverandre før du bestemmer deg. Da tar du bedre avgjørelser og kan vurdere valgene dine etterpå. Slik gjør du det som er riktig for deg selv, for menneskene rundt deg og for samfunnet.

Етична грамотність (etisk bevissthet) полягає в тому, щоб уміти збалансувати різні міркування, тобто зважити їх, перш ніж вирішити. Тоді ви ухвалюєте кращі рішення, а потім можете оцінити свій вибір. Так ви робите те, що добре для вас особисто, для людей навколо вас і для суспільства.

Eksempel. En familie skal kjøpe bil. En dieselbil med 6 seter har plass til besteforeldrene, en elbil med 4 seter er bedre for miljøet. Hensynet til miljøet står mot hensynet til familien. Etisk bevissthet er å se begge hensynene og velge bevisst, ikke å finne et svar som er riktig for alle.

Приклад. Сім'я купує автомобіль. У дизельному авто на 6 місць є місце для бабусі з дідусем, а електромобіль на 4 місця кращий для довкілля. Міркування щодо довкілля суперечать міркуванням щодо родини. Етична грамотність — це бачити обидва міркування й обирати свідомо, а не шукати відповідь, правильну для всіх.

Dømmekraft

Розсудливість

Kritisk tenkning og etisk bevissthet hører sammen. De er en forutsetning for å lære, og de er en del av det å lære. Det gjelder i mange ulike sammenhenger. Sammen bidrar de til at vi utvikler god dømmekraft: evnen til å vurdere en situasjon og velge klokt.

Критичне мислення та етична грамотність пов'язані між собою. Вони є передумовою навчання, і вони є складовою навчання. Це стосується різних контекстів. Разом вони сприяють тому, що ми розвиваємо добру розсудливість (dømmekraft): здатність оцінити ситуацію і зробити мудрий вибір.

Запам’ятайте

  • Det norske samfunnet legger vekt på at alle skal ha sine egne meninger. Норвезьке суспільство надає чимало ваги тому, що кожен повинен мати свою власну думку.
  • På skolen lærer barna å være nysgjerrige, å argumentere for meningene sine og drøfte, ikke bare å gjenfortelle læreren eller læreboka. У школі діти вчаться бути допитливими, аргументувати свою думку й дискутувати, а не лише переказувати те, що сказав учитель або що є в підручнику.
  • For at ny kunnskap og innsikt skal utvikles, må man stille spørsmål ved, og diskutere, det etablerte. Samtidig skal man være åpen for at egen kunnskap og erfaring kan være ufullstendig. Для того, щоб отримати нові знання та уявлення, потрібно ставити під сумнів та обговорювати усталене. Водночас треба бути відкритим до того, що власні знання та досвід можуть бути неповними.
  • I et informasjonssamfunn kan ingen ha all den informasjonen som finnes, i hodet. Da er det viktig å vite hvor og hvordan vi kan finne den informasjonen vi trenger: på internett og i bøker. В інформаційному суспільстві жодна людина не може тримати всю інформацію в голові. Тоді важливо знати, де і як ми можемо знайти потрібну інформацію: в інтернеті та в книгах.
  • Hvem som helst kan legge ut informasjon på internett. Derfor er informasjon man finner på internett, ikke alltid korrekt informasjon. Розміщувати інформацію в інтернеті може будь-хто. Тому інформація, знайдена в інтернеті, не завжди є достовірною.
  • Kildekritikk er å vurdere det man leser. Критичне оцінювання джерел інформації означає оцінити прочитане.
  • Når man leser informasjon på nettet, bør man stille seg selv noen kritiske spørsmål: Hvem har skrevet teksten? Har den som skriver, en spesiell agenda? Hva vil vedkommende oppnå med å skrive akkurat denne teksten? Er opplysningene i teksten korrekte? Kommer alle viktige fakta fram, eller er vesentlige fakta utelatt? Читаючи інформацію в інтернеті, слід ставити собі низку критичних запитань: Хто написав текст? Чи є у того, хто пише, особливий інтерес? Чого хоче досягти ця людина, написавши саме цей текст? Чи вірна інформація в тексті? Чи наявні всі важливі факти, чи деякі важливі факти пропущено?
  • Bruker du andres tekster, bilder eller musikk i egne produksjoner, må du alltid oppgi hvem som har opphavsretten til materialet. Якщо використовуєте чужі тексти, зображення чи музику у власних творах, завжди вказуйте, кому належать авторські права на матеріал.
  • Etisk bevissthet er å balansere forskjellige hensyn, slik at du bedre kan ta avgjørelser og vurdere valg. Du blir bedre til å gjøre det som er riktig for samfunnet, menneskene rundt deg og deg selv. Етична грамотність полягає в тому, щоб уміти збалансовувати різні міркування, щоб краще приймати рішення та обмірковувати вибір. Ви починаєте краще робити те, що добре для суспільства, людей навколо вас і для вас особисто.
  • Kritisk tenkning og etisk bevissthet gjør at man utvikler bedre dømmekraft. I mange sammenhenger er de både en forutsetning for, og en del av, å lære. Критичне мислення та етична грамотність дають змогу розвивати кращу розсудливість (dømmekraft); в офіційних вправах HK-dir це твердження звучить так: «Критичне оцінювання джерел інформації та етична грамотність дозволяють розвивати критичне мислення». У багатьох контекстах вони є як передумовою, так і складовою процесу навчання.

Слова і терміни (7)

kritisk tenkning – критичне мислення
Думати самостійно, ставити під сумнів усталене й оцінювати, перш ніж повірити. Разом з етичною грамотністю дає добру розсудливість.
kildekritikk – критичне оцінювання джерел інформації
Оцінювати прочитане (kilde = джерело + kritikk = критика). Хто стоїть за текстом, чи має той, хто писав, особливий інтерес, чи правильні відомості, чи не бракує фактів? Це не те саме, що не погоджуватися. Форма HK-dir.
agenda – особливий інтерес (прихована мета)
Власна мета, яку автор має, пишучи текст, наприклад щось продати чи вплинути на вашу думку.
opphavsrett – авторські права
Право на власні тексти, зображення й музику (opphav = походження + rett = право). Використовуючи чужі матеріали, завжди вказуйте, кому належать авторські права.
etisk bevissthet – етична грамотність
Зважувати різні міркування перед вибором, щоб він був правильним для вас, інших і суспільства. Дослівно «етична свідомість»; HK-dir і іспит уживають «етична грамотність».
dømmekraft – розсудливість
Здатність оцінити ситуацію і зробити мудрий вибір (dømme = судити + kraft = сила). У матеріалах HK-dir dømmekraft передано як «критичне мислення», а digital dømmekraft як «цифрова грамотність».
informasjonssamfunn – інформаційне суспільство
Суспільство, у якому інформації більше, ніж хтось може запам'ятати, тому головне — знати, де і як її знайти.

Тест з уроку

12 запитань · для заліку потрібно 9 правильних

Тест з уроку

З Google ваш прогрес збережеться на всіх ваших пристроях. Без входу — лише в цьому браузері. Про конфіденційність