Et samfunn bygd på likeverd
Суспільство, побудоване на рівності між людьми
Norge er et velferdssamfunn. Grunntanken er likeverd: alle mennesker er like viktige, og alle skal ha muligheten til å leve et godt liv, også de som blir syke, mister jobben eller blir gamle.
Норвегія — це суспільство добробуту (velferdssamfunn). Його основна ідея — рівність між людьми (likeverd): всі люди однаково важливі, і кожен повинен мати можливість жити добре, зокрема ті, хто захворів, втратив роботу або постарів.
Det er staten og kommunene som har hovedansvaret for velferdsgodene. Derfor kaller vi Norge en velferdsstat. Fylkeskommunen har ikke dette hovedansvaret, og det har heller ikke familien.
Саме держава і комуни (staten og kommunene) несуть основну відповідальність за соціальні блага (velferdsgoder). Тому ми називаємо Норвегію державою загального добробуту (velferdsstat). Фількескомуна (fylkeskommune) такої основної відповідальності не має, і родина теж.
Politikerne bestemmer ordningene
Політики визначають соціальні програми
Velferdsstaten er ingen selvfølge. Den er bygd opp ordning for ordning de siste 100 årene, og alle ordningene koster staten mange penger.
Державу добробуту не можна вважати чимось само собою зрозумілим. Вона будувалася крок за кроком, програма за програмою, протягом останніх 100 років, і всі програми коштують державі великих грошей.
Det er politikerne som bestemmer hvilke ordninger Norge skal ha. Ordningene står ikke i grunnloven, så de kan endres uten at grunnloven endres. De forandrer seg både etter hvilke partier som har makten, og etter hvordan økonomien i landet går.
Саме політики вирішують, які програми має Норвегія. Програми не записані в Конституції (grunnloven), тому їх можна змінити без зміни Конституції. Вони змінюються і залежно від того, які партії при владі, і залежно від стану економіки країни.
Alle må bidra
Усі мають робити внесок
Velferdsstaten trenger at flest mulig er i arbeid og betaler skatt, for det er skatten som betaler for ordningene. De fleste vil dessuten helst forsørge seg selv og være selvstendige.
Державі добробуту потрібно, щоб якнайбільше людей працювало і платило податки (skatt), бо саме податки оплачують програми. До того ж більшість людей воліє забезпечувати себе самостійно й бути незалежними.
Men den som trenger det, kan få økonomisk hjelp fra velferdsstaten. Innbyggerne får ikke gratis bolig og mat; velferdsstaten gir økonomisk hjelp når du ikke klarer å forsørge deg selv.
Але той, хто потребує допомоги, може отримати від держави добробуту фінансову допомогу. Мешканці не отримують безкоштовного житла і їжі; держава добробуту надає фінансову допомогу тоді, коли ви не можете забезпечити себе самі.
Hva er en velferdsordning?
Що таке соціальна програма?
Eksempler på velferdsordninger:
Приклади соціальних програм (velferdsordninger):
- lønn under sykdom (sykepenger)
- зарплата під час хвороби (лікарняні, sykepenger)
- arbeidsledighetstrygd (dagpenger)
- допомога по безробіттю (dagpenger)
- introduksjonsstønad (introduksjonsstøtte) til nyankomne flyktninger i introduksjonsprogrammet
- допомога учасникам вступної програми (introduksjonsstønad) для новоприбулих біженців; на іспиті — «фінансова підтримка для новоприбулих іммігрантів»
- gratis skole
- безкоштовна школа
- gratis sykehusopphold
- безкоштовне перебування у лікарні
- barnetrygd
- допомога на дитину (barnetrygd)
Gratis svømmebasseng, gratis treningssenter og gratis kollektivtransport er ikke velferdsordninger. Velferdsordninger handler om helse, utdanning og inntekt når du ikke kan jobbe, ikke om gratis fritid eller transport.
Безкоштовні басейни, безкоштовні спортзали і безкоштовний громадський транспорт — не соціальні програми. Соціальні програми стосуються здоров'я, освіти і доходу, коли ви не можете працювати, а не безкоштовного дозвілля чи транспорту.
Tillit
Довіра
Velferdsordningene bygger i stor grad på tillit. Innbyggerne må kunne stole på at staten hjelper dem når det er nødvendig. Staten må kunne stole på at innbyggerne ikke misbruker velferdsgodene.
Соціальні програми значною мірою ґрунтуються на довірі (tillit). Громадяни мають бути впевнені, що держава допомагає, коли це необхідно. Держава має бути впевнена, що громадяни не зловживають соціальними благами.
Velferdssamfunnet skaper arbeidsplasser
Суспільство добробуту створює робочі місця
Et velferdssamfunn trenger mange arbeidstakere. Omtrent en tredel av de yrkesaktive, altså alle som jobber i Norge, er ansatt i det offentlige (31,6 % i 2025, SSB). Det er en tredel, ikke halvparten.
Суспільству добробуту потрібно багато працівників. Приблизно третина працездатного населення, тобто всіх, хто працює в Норвегії, зайнята в державному секторі (det offentlige): 31,6 % у 2025 році за даними SSB. Це третина, а не половина.
Eksempler på yrker i det offentlige:
Приклади професій державного сектору:
- i skolen: lærere, kontorpersonell og renholdere
- у школі: вчителі, офісні працівники і прибиральники
- på sykehus og sykehjem: leger, sykepleiere, helsefagarbeidere, kontorpersonell og renholdere
- у лікарнях і будинках для літніх людей: лікарі, медсестри, медичні працівники (helsefagarbeider), офісні працівники і прибиральники
- i Nav: saksbehandlere og kontorpersonell
- у Nav: відповідальні працівники (saksbehandler) та офісний персонал
Butikkansatte og bønder jobber som regel i privat sektor.
Продавці й фермери зазвичай працюють у приватному секторі.
Запам’ятайте
- Norge er en velferdsstat bygd på likeverd: alle mennesker er like viktige, og alle skal ha muligheten til å leve et godt liv. Норвегія — держава загального добробуту, побудована на рівності між людьми: всі люди однаково важливі, і кожен повинен мати можливість жити добре.
- Staten og kommunene har hovedansvaret for å tilby velferdsgoder til befolkningen. Основну відповідальність за надання соціальних благ населенню несуть держава та муніципалітет (комуна).
- Velferdsstaten er ingen selvfølge: den er bygd opp ordning for ordning de siste 100 årene. Politikerne bestemmer hvilke ordninger vi skal ha, og velferdsordningene kan endres uten å endre grunnloven. Держава добробуту не є чимось само собою зрозумілим: вона будувалася крок за кроком, програма за програмою, протягом останніх 100 років. Політики вирішують, які програми у нас мають бути, і програми соціального забезпечення можна змінити без зміни Конституції.
- En velferdsstat er avhengig av at så mange som mulig jobber og betaler skatt. Velferdsstaten kan gi økonomisk hjelp til den som trenger det. Державі добробуту потрібно, щоб якомога більше людей працювало та сплачувало податки. Держава добробуту може надати фінансову допомогу тим, хто її потребує.
- Velferdsordninger: lønn under sykdom (sykepenger), arbeidsledighetstrygd (dagpenger), introduksjonsstøtte (introduksjonsstønad), gratis skole, gratis sykehusopphold, barnetrygd. Соціальні програми: лікарняні (зарплата під час хвороби), допомога по безробіттю, фінансова підтримка для новоприбулих іммігрантів (допомога учасникам вступної програми), безкоштовна школа, безкоштовне перебування у лікарні, допомога на дитину.
- Bruk av velferdsgodene er i stor grad bygd på tillit: innbyggerne stoler på at staten hjelper når det er nødvendig, og staten stoler på at innbyggerne ikke misbruker velferdsgodene. Використання соціальних благ значною мірою ґрунтується на довірі: громадяни вірять, що держава допомагає, коли це необхідно, а держава вірить, що громадяни не зловживають соціальними благами.
- Alle kommuner i Norge har et Nav-kontor. Усі комуни Норвегії мають відділення Nav.
- På Nav-kontoret kan du få hjelp hvis du trenger støtte til å kvalifisere deg for å komme i arbeid, og økonomisk hjelp i sykdomsperioder eller andre vanskelige perioder i livet. Nav har ansvaret for alle trygdeordninger i Norge. В офісі Nav ви можете отримати допомогу, якщо вам потрібне додаткове навчання, щоб отримати роботу, а також фінансову допомогу під час хвороби чи інших важких періодів життя. Nav відповідає за всі програми соціального забезпечення (trygdeordninger) в Норвегії.
- Navs oppgaver: å få flere i arbeid og aktivitet og færre på støtteordninger, og å bidra til et velfungerende arbeidsmarked. Завдання Nav: працевлаштування більшої кількості людей та скорочення кількості тих, хто отримує соціальну допомогу, і сприяти задовільному функціонуванню ринку праці.
- Nav forvalter omtrent en tredel av statsbudsjettet og har omtrent 22 000 ansatte. Nav розпоряджається приблизно третиною державного бюджету і має близько 22 000 працівників.
- Omtrent en tredel av de yrkesaktive jobber i det offentlige (31,6 % i 2025). Приблизно третина працюючих у Норвегії працює у державному секторі (31,6 % у 2025 році).
- Offentlig sektor: skole (lærere, renholdere), sykehus og sykehjem (leger, sykepleiere, helsefagarbeidere), Nav (saksbehandlere). Butikk og gård er som regel privat. Державний сектор: школа (вчителі, прибиральники), лікарні й будинки для літніх людей (лікарі, медсестри, медичні працівники), Nav (відповідальні працівники). Крамниця і ферма — зазвичай приватний сектор.
Слова і терміни (23)
- kommune – комуна (муніципалітет)
- Місцевий рівень управління. Комуна відповідає, зокрема, за основну школу, дитячі садки й догляд за людьми похилого віку.
- fagforening – профспілка
- Організація працівників, яка веде переговори про зарплату та умови праці від імені членів.
- skatt – податок
- Гроші, які всі, хто заробляє понад мінімальну суму, платять державі та комуні. Податки фінансують соціальні блага.
- velferdsgoder – соціальні блага
- Послуги, за які суспільство платить спільно, як-от медицина і школа.
- sykepenger – лікарняні
- Гроші, які ви отримуєте замість зарплати, коли хворієте.
- staten – держава
- Національний рівень управління. Держава відповідає, зокрема, за зовнішню політику, лікарні та закони.
- fylkeskommune – фількескомуна (фільке)
- Регіональний рівень управління. Фількескомуна відповідає за старшу школу та дороги фільке.
- statsbudsjettet – державний бюджет
- План того, на що держава витрачатиме гроші наступного року. Ухвалює Стортинг.
- velferdsstaten – держава загального добробуту
- Держава, в якій спільнота оплачує медицину, освіту та підтримку тих, хто її потребує, за рахунок податків.
- Nav – Nav (служба праці та соціального забезпечення)
- Служба зайнятості та соціального забезпечення, яка допомагає з працевлаштуванням і виплачує соціальну допомогу.
- dagpenger – допомога по безробіттю
- Гроші від Nav, коли ви безробітні і раніше мали зарплату, з якої сплачено податок.
- saksbehandler – відповідальний працівник установи
- Працівник державної установи (наприклад, Nav чи комуни), який веде вашу справу. У матеріалах HK-dir перекладено як «співробітник».
- likeverd – рівність між людьми
- Ідея, що всі люди однаково цінні. Основа держави добробуту. Lik (рівний) + verd (вартість).
- velferdsordning – соціальна програма
- Програма, яку оплачує спільнота: лікарняні, допомога по безробіттю, безкоштовна школа, безкоштовне перебування в лікарні, допомога на дитину. Не безкоштовний басейн чи громадський транспорт. У матеріалах HK-dir «програма соціального забезпечення».
- trygdeordning – програма соціального страхування
- Програма, яка дає гроші, коли ви не можете себе забезпечити: лікарняні, допомога по безробіттю, пенсія, допомога на дитину. За всі такі програми відповідає Nav. У матеріалах HK-dir «програма соціального забезпечення».
- sosialhjelp – соціальна допомога
- Фінансова допомога від комуни тому, хто не має інших засобів для існування; заяву на неї подають у відділенні Nav.
- barnetrygd – допомога на дитину
- Гроші, які всі батьки отримують на кожну дитину до 18 років незалежно від доходу. Виплачує Nav.
- kontantstøtte – грошова допомога по догляду за дітьми
- Гроші від Nav батькам дітей віком від 1 до 2 років (13–19 місяців), які не мають повного місця в садку. Форма HK-dir; у вправі HK-dir також «грошові виплати».
- introduksjonsstønad – допомога учасникам вступної програми
- Гроші новоприбулим біженцям, які беруть участь у вступній програмі з норвезькою мовою і суспільствознавством. У матеріалах HK-dir «фінансова підтримка для новоприбулих іммігрантів».
- pensjon – пенсія
- Гроші від Nav (і, можливо, від роботодавця), коли ви в похилому віці й більше не працюєте.
- tillit – довіра
- Покладатися одне на одного. Держава добробуту тримається на взаємній довірі держави і мешканців.
- offentlig sektor (det offentlige) – державний сектор
- Держава, фількескомуни і комуни як роботодавці: школи, лікарні, Nav тощо. Там працює приблизно третина зайнятих (2025).
- Grunnloven – Конституція Норвегії
- Найважливіший закон Норвегії, ухвалений 1814 року. Соціальні програми в Конституції не записані, і їх можна змінювати без її зміни.